День Дигуса: Як веселий польський свято стало культурним феноменом в Америці. Відкрийте для себе його походження, традиції та причини зростання його популярності. (2025)

• Вступ: Що таке День Дигуса?
• Історичні корені: Від польських витоків до американських берегів
• Характерні традиції: Водяні битви, вербові гілки та інше
• День Дигуса в Бффало: Епіцентр святкувань у США
• Культурне значення: Ідентичність, громада та спадщина
• Сучасні адаптації: Технології, соціальні медіа та нові звичаї
• Економічний вплив: Фестивалі, туризм та місцевий бізнес
• Громадський інтерес та зростання: Тенденції участі та прогнози
• День Дигуса у світі: Глобальні святкування та варіації
• Перспективи: Наступне десятиліття Дня Дигуса (2024–2034)
• Джерела та посилання

Вступ: Що таке День Дигуса?

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є традиційним польським святом, яке святкується в понеділок після Великодня. Коріння свята сягає століттями давніх звичаїв, День Дигуса підсумовує радісне завершення великодніх свят та характеризується веселими водяними битвами, музикою, танцями та спільними зібраннями. Свято особливо поширене в Польщі та серед польських діаспор, де воно служить яскравим вираженням культурної спадщини та соціальної єдності.

Походження Дня Дигуса можна простежити до дохристиянських слов’янських весняних ритуалів, які пізніше були інтегровані в християнські великодні святкування. Найбільш впізнаваною традицією є веселий обливання або обприскування водою, що символізує очищення та оновлення, пов’язані з весною та воскресінням. Традиційно молоді чоловіки обливали водою молодих жінок, жартуючи, що це приносить здоров’я, родючість та удачу на наступний рік. З часом святкування еволюціонували, включаючи взаємні водні ігри серед усіх учасників, незважаючи на вік або стать.

В сучасній Польщі День Дигуса є державним святом, а його дотримання варіюється залежно від регіону. В деяких регіонах святкування є розкішними, з парадами, народною музикою та традиційними костюмами. В інших — акцент робиться на сімейних зібраннях і веселих водяних ритуалах. Свято також широко відзначається в польсько-американських громадах, особливо в містах з значними польськими населеннями, таких як Бффало, штат Нью-Йорк, де День Дигуса став великим культурним заходом, який щорічно приваблює тисячі учасників.

День Дигуса — це більше, ніж просто святковий захід; це жива традиція, яка сприяє міжпоколіннєвим зв’язкам і зберігає польську культурну ідентичність. Свято підтримується та просувається організаціями, присвяченими польській спадщині, такими як Республіка Польща та різними польськими культурними асоціаціями по всьому світу. Ці організації відіграють важливу роль в підтримці звичаїв і забезпеченні збереження значення Дня Дигуса для майбутніх поколінь.

Станом на 2025 рік, День Дигуса продовжує процвітати як в Польщі, так і за її межами, відображаючи вічну привабливість його веселих ритуалів та сильне почуття спільноти, яке він надихає. Чи святкується він з облиттям водою, чи з живим парадом, День Дигуса залишається вшанованим символом оновлення, надії та культурної гордості.

Історичні корені: Від польських витоків до американських берегів

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є яскравим святкуванням після Великодня, яке має глибокі історичні корені в Польщі, де його спостерігають протягом століть. Традиційно відзначається в понеділок після Великодня, День Дигуса позначає кінець посту та прихід весни, поєднуючи християнські та дохристиянські звичаї. Походження свята можна прослідкувати до язичницьких слов’янських ритуалів, що святкували оновлення природи та очищаючу силу води. Згодом ці звичаї були інтегровані в християнські великодні святкування, що символізує відродження та очищення.

У Польщі День Дигуса характеризується веселими водяними битвами, коли люди—особливо молоді чоловіки—обливають інших водою, практика, яка вважається, що приносить хороше здоров’я та родючість. У цей день також відбувається обмін вербовими гілками, ще одним символом весняного оновлення. Назва «Śmigus-Dyngus» сама по собі відображає подвійний характер свята: «Śmigus» стосується акту обливання водою, тоді як «Dyngus» пов’язаний з традицією отримання подарунків або ласощів в обмін на прощення від подальшого обливання.

Міграція польських людей до Сполучених Штатів наприкінці 19-го та на початку 20-го століть принесла День Дигуса через Атлантику. Польсько-американські громади, особливо в містах з значними польськими населеннями, такими як Бффало, штат Нью-Йорк, Клівленд, штат Огайо, та Чикаго, штат Іллінойс, стали новими центрами святкувань Дня Дигуса. У цих громадах свято еволюціонувало, поєднуючи польські традиції з американськими культурними елементами. Святкування розширилися, включивши паради, польську музику, традиційні страви та спільні зібрання, перетворивши День Дигуса на великий культурний захід, що святкує польську спадщину та ідентичність.

Бффало, штат Нью-Йорк, особливо відомий своїми масштабними святкуваннями Дня Дигуса, які щорічно приваблюють тисячі учасників. Святкування в місті включає парад, живу музику та вибори короля та королеви Дня Дигуса, що робить його одним з найбільших заходів Дня Дигуса поза Польщею. Це свято є об’єднуючим фактором для польських американців, сприяючи почуттю спільноти та продовженню традицій предків.

Сьогодні День Дигуса є свідченням стійкої спадщини польської культури в США. Він підкреслює способи, якими іммігрантські громади зберігають і адаптують свої звичаї, забезпечуючи, щоб дух Дня Дигуса продовжував процвітати з обох боків Атлантики. Для отримання додаткової інформації про польські культурні традиції та їх збереження за кордоном організації, такі як Польське спадщинне суспільство та Польський музей Америки, надають цінні ресурси та історичний контекст.

Характерні традиції: Водяні битви, вербові гілки та інше

День Дигуса, який святкується в понеділок після Великодня, славиться своїми енергійними та веселими традиціями, багато з яких мають глибокі корені в польській культурі. Серед найвідоміших звичаїв — водяні битви та використання вербових гілок, обидва символізують оновлення, родючість та прихід весни.

Традиція водяних битв, відома як “Śmigus-Dyngus”, передбачає, що люди весело обливають або обприскують один одного водою. Історично цей акт вважався таким, що очищає і приносить удачу, особливо молодим жінкам, оскільки вода була пов’язана з очищенням і родючістю. У сучасних святкуваннях, особливо в польських громадах у Сполучених Штатах та Польщі, водяні битви стали радісною спільною подією, яка часто проходить на громадських площах і залучає учасників усіх вікових груп. Відра, пістолети для води та навіть шланги часто використовуються, перетворюючи вулиці і сусідства на жвавий сцени сміху та товариства.

Не менш важливим є використання вербових гілок. У Польщі, де пальми рідкісні, вербові гілки слугують заміною пальмовим гілкам під час процесій у Вхід неділі. У День Дигуса ці м’які, пухнасті гілки ніжно торкаються до друзів і родичів, жест, що вважається, що приносить здоров’я та процвітання на наступний рік. Таким чином, вербова гілка стала улюбленим символом свята, що представляє як стійкість природи, так і безперервність традицій.

Крім води та вербових гілок, святкування Дня Дигуса часто включає польську музику, традиційні страви, такі як пироги та квасоля, та яскраві паради. У таких містах, як Бффало, штат Нью-Йорк, яке є одним з найбільших святкувань Дня Дигуса поза Польщею, цей захід перетворився на великий культурний фестиваль. Організація Dyngus Day Buffalo, наприклад, координує паради, живу музику та спільні зібрання, які щорічно приваблюють тисячі учасників. Ці святкування не лише зберігають польську спадщину, але й сприяють почуттю єдності та радості серед різноманітних громад.

Отже, підсумовуючи, характерні традиції Дня Дигуса — водяні битви, удари вербами та святкові зібрання — відображають вічний дух свята оновлення, веселощів і культурної гордості. Ці звичаї продовжують еволюціонувати, але залишаються глибоко вкоріненими у цінностях і історії польських громад у всьому світі.

День Дигуса в Бффало: Епіцентр святкувань у США

Бффало, штат Нью-Йорк, є безсумнівним епіцентром святкувань Дня Дигуса в Сполучених Штатах, перетворюючи понеділок після Великодня на яскраву демонстрацію польсько-американської спадщини. Хоча День Дигуса — традиційно відзначається в Польщі як радісне післявеликоднє свято — має корені в різних польських громадах у США, святкування в Бффало стали найбільшими та найрозкішнішими в країні. Сильна польсько-американська громада міста, особливо в районах, таких як Бродвей-Філмор, сприяла створенню унікальної місцевої традиції, яка щорічно приваблює десятки тисяч учасників і відвідувачів.

Серце святкування Дня Дигуса в Бффало — це святкування на всю місто, що включає паради, живу польку, традиційні страви та веселощі, такі як обприскування водою й удари вербами. Головний парад, що проходить через історичні польські райони, є одним з основних моментів, з кольоровими платформами, костюмованими танцюристами та участю громадських організацій. Місцеві бізнеси, церкви та культурні центри відкривають свої двері для вечірок і заходів, створюючи святкову атмосферу, яка триває до пізнього вечора.

Їжа відіграє центральну роль у святкуваннях, з класичними польськими стравами, такими як пироги, ковбаси та плете (польський кавовий пиріг), які подаються в домах, залах та ресторанах по всьому місту. Полька, як місцева, так і національна, забезпечує фон для дня, закликаючи до танців і спільного святкування. Ця подія також слугує важливим можливістю для збереження та обміну польською культурою, з освітніми виставками, демонстраціями народного мистецтва та мовними майстернями, що часто включаються в програму.

День Дигуса в Бффало здобув національну увагу, з висвітленням від культурних організацій та визнанням польсько-американськими групами. Захід організований коаліцією місцевих лідерів, бізнесів та культурних установ, включаючи адміністрацію Бффало та Польський культурний центр, які відіграють ключову роль у підтримці та просуванні святкувань. Підтримка міста Дня Дигуса відображає його більш широке прагнення вшанувати різноманітну культурну спадщину своїх мешканців.

У 2025 році очікується, що День Дигуса в Бффало продовжить свою традицію інклюзивності та радості, запрошуючи людей усіх верств народу приєднатися до святкувань. Захід не тільки зміцнює зв’язки в громаді, але й слугує живим свідченням тривалої спадщини польських емігрантів у регіоні, роблячи Бффало справжнім центром Дня Дигуса в Америці.

Культурне значення: Ідентичність, громада та спадщина

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є яскравим святкуванням після Великодня, що має коріння в польській традиції, яке відзначається у Великодній понеділок. Його культурне значення виходить далеко за межі веселих ритуалів обливання водою, слугуючи потужним вираженням ідентичності, громади та спадщини для польських людей та їхніх нащадків, особливо в діаспорі, такій як Сполучені Штати. Походження свята пов’язане з язичницькими весняними ритуалами, що пізніше були інтегровані в християнські великодні святкування, що символізують оновлення, очищення та радість воскресіння.

Для багатьох польських американців День Дигуса є основою культурної ідентичності. Він надає можливість reconnect з предковими звичаями, мовою та кухнею, підкріплюючи почуття належності та гордості за польську спадщину. У містах з значними польськими населеннями, таких як Бффало, штат Нью-Йорк—часто відомий як столиця Дня Дигуса в Америці—свято еволюціонувало в значну публічну подію. Паради, полька, традиційні страви, такі як ковбаса та пироги, та народні танці є центральними в святкуванні, залучаючи учасників з різних верств населення та сприяючи міжкультурному розумінню.

Громада є серцем Дня Дигуса. Святкування об’єднує сім’ї, друзів та сусідів, зміцнюючи соціальні зв’язки та міжпоколіннєві узи. Зазвичай місцеві польські культурні організації, церкви та соціальні клуби організовують заходи, забезпечуючи передачу традицій молодшим поколінням. Ці зібрання не тільки зберігають польські звичаї, але й адаптують їх, відображаючи динамічну природу культурної спадщини в багатокультурному суспільстві.

Важливість свята на веселу взаємодію—найбільш відомою є традиція обливання водою—служить метафорою оновлення та подолання соціальних бар’єрів. Історично ритуал з водою пов’язувався з сватанням і родючістю, але сьогодні його сприймають як радісну спільну діяльність. Через такі практики День Дигуса підтверджує стійкість та адаптивність польської культури, навіть коли її святкують далеко від європейських витоків.

Організації, такі як Польські соколики Америки та Польський центр спадщини, грають важливу роль у просуванні та збереженні традицій Дня Дигуса. Підтримуючи освітні ініціативи, культурні програми та публічні святкування, ці групи допомагають переконатися, що свято залишається живим, динамічним вираженням польської ідентичності та громади в 2025 році та надалі.

Сучасні адаптації: Технології, соціальні медіа та нові звичаї

В останні роки День Дигуса—традиційне польське свято, яке святкується в понеділок після Великодня—пережив яскраву трансформацію, підсилену технологіями, соціальними медіа та еволюціонуючими звичаями. Хоча основні елементи Дня Дигуса, такі як обливання водою та святкування польської спадщини, зберігаються, сучасні адаптації розширили його охоплення і переосмислили його спільний дух.

Соціальні медіа відіграли вирішальну роль у підвищенні святкувань Дня Дигуса. Громади в містах з значними польськими населеннями, таких як Бффало, Нью-Йорк, і Клівленд, штат Огайо, тепер використовують такі платформи, як Facebook і Instagram, для організації парадів, обміну деталями заходів та трансляції живих святкувань. Хештеги, такі як #DyngusDay і #DyngusDay2025, допомагають учасникам з’єднуватися, ділитися фотографіями та сприяти почуттю єдності серед польської діаспори по всьому світу. Ці цифрові інструменти спростили молодим поколінням можливість взаємодії з традицією, забезпечуючи її безперервність та актуальність в цифрову епоху.

Технології також дозволили віртуальну участь. Під час пандемії COVID-19 багато заходів Дня Дигуса перейшли в онлайн-формати, з живими концертами польки, віртуальними кулінарними курсами та інтерактивними майстернями щодо польських звичаїв. Цей перехід не лише підтримував святковий дух під час періодів соціального дистанціювання, а й дозволяв людям з-за меж традиційних центрів Дня Дигуса приєднуватися. У 2025 році гібридні заходи—поєднуючи особисті та віртуальні елементи—зібраються тривати, роблячи свято більш доступним, ніж будь-коли.

Нові звичаї виникли разом із цими технологічними покращеннями. Наприклад, цифрові виклики обливання водою, коли учасники публікують відео, на яких вони весело обдаровують водою або використовують водяні емодзі, стали популярними. Онлайн-обміни рецептами та спільні плейлисти з традиційною польською музикою ще більше збагачують досвід. Місцеві бізнеси та культурні організації, такі як польсько-американські центри, тепер використовують свої офіційні веб-сайти та канали соціальних медіа для просування заходів, продажу тематичних товарів та просвіти громадськості щодо походження і значення свята.

Ці сучасні адаптації не лише зберегли суть Дня Дигуса, але й розширили його культурний вплив. Використовуючи технології та соціальні медіа, свято продовжує процвітати, об’єднуючи покоління та громади по всьому світу. Організації, такі як Польські соколики Америки та місцеві польські культурні центри, грають вирішальну роль у цій еволюції, забезпечуючи, щоб День Дигуса залишався динамічним та інклюзивним святом у 2025 році та надалі.

Економічний вплив: Фестивалі, туризм та місцевий бізнес

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є традиційним польським святом, яке святкується в понеділок після Великодня. У Сполучених Штатах, особливо в містах з значними польсько-американськими населеннями, такими як Бффало, штат Нью-Йорк, День Дигуса еволюціонував у великий культурний фестиваль з значними економічними наслідками. Ця подія щорічно залучає тисячі учасників та відвідувачів, генеруючи значні доходи для місцевої економіки через туризм, гостинність та роздрібний сектор.

Економічний вплив Дня Дигуса найбільше відчутний у містах, де фестиваль став знаковою подією. Наприклад, святкування Дня Дигуса в Бффало приваблює десятки тисяч учасників, включаючи відвідувачів з інших міст, які сприяють заповненню готелів, продажам ресторанів та транспортним послугам. Місцеві бізнеси, особливо в харчовій та напоїній промисловостях, відзначають значне зростання продажів під час фестивального періоду. Польські пекарні, магазини та ресторани відчувають збільшений попит на традиційні страви, такі як пироги, ковбаси та пачкі, в той час як бари та паби отримують вигоду від розширених годин роботи і тематичних заходів.

Фестиваль також надає платформу для місцевих ремісників і торговців, щоб продемонструвати та продавати свої продукти, від ручних товарів до польських товарів. Вуличні ярмарки, паради та живі музичні виступи створюють можливості для малих бізнесів та підприємців взаємодіяти з більш широкою клієнтською базою. Приток відвідувачів стимулює витрати не лише на фестивальних місцях, але й у сусідніх магазинах, готелях і пам’ятках, підвищуючи загальний економічний виграш для громади.

Туристичні бюро та міські уряди часто грають підтримуючу роль у просуванні Дня Дигуса як культурного туристичного активу. Підкреслюючи фестиваль у рекламних кампаніях та надаючи логістичну підтримку, ці організації допомагають максимізувати охоплення та економічний потенціал заходу. Міська рада Бффало, наприклад, визнає День Дигуса як ключову частину свого річного календаря подій, сприяючи репутації міста як жвавого напрямку для культурного туризму.

Крім безпосередніх фінансових вигод, День Дигуса сприяє гордості громади та збереженню культури, що може мати довгострокові позитивні наслідки для місцевих економік. Успішність фестивалю демонструє, як етнічні та культурні святкування можуть слугувати каталізаторами економічного розвитку, підтримуючи малий бізнес, створюючи сезонні можливості працевлаштування та підвищуючи видимість міст-організаторів на регіональному та національному рівнях.

Громадський інтерес та зростання: Тенденції участі та прогнози

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є традиційним польським святом, що святкується в Великодній понеділок, коріння якого сягає століть. У останні десятиліття свято переживало помітне відновлення громадського інтересу, особливо у північноамериканських містах з значними польсько-американськими населеннями, такими як Бффало, штат Нью-Йорк, і Клівленд, штат Огайо. Зростання участі пов’язане як із збереженням культурної спадщини серед польських діаспор, так і з дедалі більшою привабливістю багатокультурних фестивалів для широкої публіки.

Згідно з даними місцевих культурних організацій та координаторів міських подій, святкування Дня Дигуса в Бффало виросло з маленьких, громадських зібрань у 1960-х роках до масштабних публічних фестивалів, які щорічно приваблюють десятки тисяч відвідувачів. Міська рада Бффало визнає День Дигуса як одну з основних весняних подій, з парадами, живою музикою, традиційною польською їжею та характерними водяними святами. Організатори повідомляють про постійне збільшення відвідувань за останнє десятиліття, з подією у 2023 році, що зібрала близько 50 000 учасників, включаючи як польських американців, так і людей з різних культур.

Ця тенденція зростання спостерігається і в інших містах з активними польськими громадами. Місто Клівленд також спостерігало зростання участі в Дні Дигуса, з місцевими польськими культурними центрами та церквами, що повідомляють про більшу залученість у релігійних і світських аспектах свята. Зростаюча популярність також підтримується участю місцевих бізнесів, туристичних служб та культурних установ, які почали спонсорувати та просувати заходи Дня Дигуса як частину ширших зусиль зі святкування етнічного різноманіття та стимулювання місцевих економік.

Дивлячись в майбутнє до 2025 року, прогнози свідчать, що участь у Дні Дигуса продовжить зростати, підживлювана кількома факторами. По-перше, збільшення видимості свята через соціальні медіа та цифрові платформи розширило його охоплення за межами традиційних польських громад. По-друге, відновлення публічних фестивалів після пандемії та новий інтерес до на відкритому повітрі, сімейних заходів, ймовірно, сприятим підвищенню відвідуваності. По-третє, освітні ініціативи від організацій, таких як Республіка Польща та місцеві товариства польської спадщини підвищують обізнаність про культурне значення свята, залучаючи нові покоління учасників.

Отже, День Дигуса переживає активне зростання громадського інтересу та участі, з прогнозами на 2025 рік, що свідчать про продовження розширення. Поєднання традицій, духу громади та святкових заходів робить його видатною та стійкою рисою культурного календаря у польсько-американських громадах та поза їх межами.

День Дигуса у світі: Глобальні святкування та варіації

День Дигуса, також відомий як Śmigus-Dyngus, є яскравим святкуванням після Великодня з глибокими коренями в польській культурі. Традиційно відзначається в Великодній понеділок, День Дигуса еволюціонував з його польських витоків, щоб стати святковим заходом, що святкується польськими громадами та їх нащадками по всьому світі. Свято характеризується веселими водяними битвами, народною музикою, танцями та спільним споживанням традиційних страв, символізуючи радість весни та оновлення життя.

У Польщі День Дигуса є національним святом, що відзначається унікальними звичаями, які варіюються в залежності від регіону. Найбільш іконічна традиція містить веселое облигання друзів і членів родини водою, практика, що вважається такою, що приносить здоров’я та удачу. В деяких областях молоді чоловіки обприскують водою молодих жінок, які можуть віддати аналогічним чином на наступний день. Святкування часто включає обмін розфарбованими яйцями, відомими як писанки, та виконання народних пісень. Свято офіційно визнане і широко святкується по всій країні, з публічними заходами та парадами в містах, таких як Краків та Варшава, які підтримуються культурними інститутами, такими як Уряд Республіки Польща.

За межами Польщі День Дигуса отримав нові форми в країнах з значними польськими діаспорами, особливо в Сполучених Штатах, Канаді та Великій Британії. У Сполучених Штатах Бффало, штат Нью-Йорк, відоме тим, що здобуло найбільше святкування Дня Дигуса поза Польщею. Захід включає паради, польську музику, традиційну польську кухню та коронування короля та королеви Дня Дигуса. Місто Бффало активно пропагує фестиваль як великий культурний захід, що щорічно залучає тисячі учасників.

У Канаді такі міста, як Торонто та Вініпег, також проводять святкування Дня Дигуса, організовані місцевими польськими культурними асоціаціями. Ці заходи часто включають дружні сімейні活動, народні виступи та релігійні обряди, що відображають подвійний характер свята як світського та духовного. Уряд Канади визнає важливість таких культурних свят для просування мультикультурності та грома.

Хоча основні елементи Дня Дигуса—водні ігри, музика та спільні зібрання—залишаються постійними, місцеві адаптації відображають різноманітні контексти, в яких святкується свято. Чи в Польщі, чи за її межами, День Дигуса продовжує служити радісним вираженням спадщини, громади та вічного духу весни.

Перспективи: Наступне десятиліття Дня Дигуса (2024–2034)

Як День Дигуса продовжує здобувати популярність у польсько-американських громадах і за їх межами, наступне десятиліття (2024–2034) обіцяє принести як безперервність, так і трансформацію для цього яскравого післявеликоднього свята. Традиційно святкується в понеділок після Великодня, День Дигуса — також відомий як Śmigus-Dyngus — еволюціонував з своїх сільських польських коренів у динамічний багатокультурний фестиваль, особливо в містах, таких як Бффало, Клівленд та Чикаго. Дивлячись уперед до 2025 року та далі, кілька тенденцій і розвитків, ймовірно, вплинуть на майбутнє Дня Дигуса.

Один із найважливіших факторів, що впливає на траєкторію Дня Дигуса, — це зростаючий інтерес до культурної спадщини серед молодших поколінь. Оскільки польсько-американські організації та культурні центри інвестують у освітні програми та цифрову взаємодію, очікується, що День Дигуса приверне більш широку та різноманітну аудиторію. Ініціативи, такі як інтерактивні майстерні, віртуальні події та кампанії в соціальних медіа, ймовірно, відіграють центральну роль у забезпеченні актуальності та доступності традиції, особливо для тих, хто знаходиться поза межами основних польських анклавів. Організації, такі як Польські соколики Америки та Польський музей Америки, є на передовій цих зусиль, просуваючи польську культуру та традиції по всіх Сполучених Штатах.

Технологічні досягнення також істотно посилять досвід святкування Дня Дигуса. Прямі трансляції парадів, онлайн-курси з приготування традиційних польських страв і цифрові платформи для розповіді можуть з’єднувати учасників по всьому світу, сприяючи відчуттю громади незалежно від географічного розташування. Це цифрове розширення має доповнювати, а не заміняти особисті святкування, забезпечуючи, щоб основні елементи Дня Дигуса—музика, танець, їжа та знакові ритуали обливання водою—залишались центральними у святкуванні.

Екологічна сталість також, ймовірно, стане більш важливою темою в наступні роки. Оскільки обізнаність щодо екологічних проблем зростає, організатори можуть прийняти екологічно чисті практики, такі як використання біорозкладних матеріалів для святкових матеріалів і сприяння економії води під час святкування. Ці зусилля узгоджуються з більш загальними тенденціями в управлінні заходами та відображають прихильність до відповідального святкування.

Останнім часом у наступному десятилітті День Дигуса може розширити своє охоплення за межі польсько-американських громад, оскільки інші групи приймають радісний дух свята та його інклюзивну етику. Спільні заходи з іншими етнічними організаціями, школами та громадськими групами можуть ще більше збагачувати традицію, роблячи День Дигуса символом культурного обміну та стійкості громади до 2034 року та далі.

Джерела та посилання

• Республіка Польща
• Польський музей Америки
• Dyngus Day Buffalo
• Польські соколики Америки
• Місто Клівленд
• Республіка Польща
• Уряд Республіки Польща
• Уряд Канади